Коли з’явилася перша людина?

Поява людини розумної стало результатом тривалого еволюційного розвитку, що зайняв десятки мільйонів років.

Перші ознаки життя на Землі зародилися близько 4 млрд. років тому, в подальшому виникли рослини і тварини, і лише приблизно 90 млн. років тому на нашій планеті з’явилися так звані гомініди, які були найбільш ранніми попередниками Хомо Сапієнс.

Хто такі гомініди?

Гоминидами називають сімейство прогресивних приматів, які стали прабатьками сучасних людей. З’явившись близько 90 млн. років назад, вони мешкали на території Африки, Євразії та Північної Америки.

Приблизно 30 млн. років тому на Землі почалося глобальне похолодання, під час якого гомініди вимерли повсюдно, за винятком африканського континенту, південної частини Азії та Америки. В епоху міоцену примати пережили тривалий період видоутворення, в результаті чого від них відокремилися ранні предки людей – австралопітеки.

Кого такі австралопітеки?

Кістки австралопітеків були вперше знайдені в 1924 році в африканській пустелі Калахарі. На думку науковців, ці істоти ставилися до роду вищих приматів і жили в період від 4 до 1 млн. років тому. Австралопітеки були всеїдними і могли пересуватися на двох ногах.

Не виключається, що до кінця свого існування вони навчилися користуватися камінням для розколювання горіхів та інших потреб. Приблизно 2,6 млн. років тому примати розділилися на дві гілки. Перший підвид в результаті еволюції перетворився в людини вмілого, а другий – в австралопітека африканського, згодом вимерлого.

Хто така людина уміла?

Людина уміла (Homo habilis) був першим представником роду Homo та існував на протязі 500 тисяч років. Будучи високорозвиненим австралопітеком, він мав досить великий головний мозок (близько 650 грамів) і абсолютно свідомо виготовляв знаряддя праці.

Вважається, що саме людина умілий зробив перші кроки по підпорядкування навколишньої природи, таким чином переступивши межу, яка відділяла приматів від людей. Homo habilis мешкали в стоянках та для створення знарядь праці використовували кварц, який приносили в своє житло з віддалених місць.

Новий виток еволюції перетворив людини вмілого у людини працюючого (Людина працююча), що з’явився близько 1,8 млн. років тому. Мозок цього викопного виду був набагато більший, завдяки чому він міг виготовляти більш удосконалені знаряддя праці і розпалювати вогонь.

Надалі людини працюючого змінив людина прямоходяча (Homo erectus), якого вчені розглядають вже як безпосереднього предка людей. Эректусы могли робити знаряддя з каменю, носили шкури і не гребували харчуватися людською плоттю, а згодом навчилися готувати їжу на багатті. Надалі вони розповсюдилися з Африки по всій території Євразії, включаючи Китай.

Коли з’явилася людина розумна?

До сьогоднішніх днів вчені вважають, що людина розумна замінив людини прямоходячої і його неандертальський підвид приблизно 400-250 тисяч років тому. Згідно з дослідженнями ДНК викопних людей, Хомо Сапієнс стався з Африки, де близько 200 тисяч років тому мешкала Мітохондріальна Єва.

Цим ім’ям палеонтологи назвали останнього загального предка сучасної людини по материнській лінії, від якого людям дісталася загальна хромосома.

Предком по чоловічій лінії був так званий «Y-хромосомний Адам», що існував дещо пізніше – близько 138 тисяч років тому. Мітохондріальну Єву і Y-хромосомного Адама не слід ототожнювати з біблійними персонажами, оскільки обидва вони є лише науковими абстракціями, прийнятими для більш спрощеного дослідження появи людини.

В цілому ж в 2009 році після проведення аналізу ДНК жителів африканських племен вчені прийшли до висновку, що найдавнішої людської гілкою в Африці були бушмени, що стали, ймовірно, загальними прабатьками всього людства.

Почався сезон грибів — усі ходять у ліс і постять корзини. Я теж хочу, але нічого про це не знаю і боюся померти. Проста фотоінструкція для грибника-стартапера

У грибників почався високий сезон. У соцмережах гриби впевнено витіснили пляжні фото і першокласників. Досвідчені грибники добре знають, куди по які гриби йти і що з ними робити потім. Ті, хто захопилися грибами під час карантину, коли прогулянки в лісі були ідеальним дозвіллям, розбираються гірше. Шеф-редактор «Бабеля» Катерина Коберник збирає гриби практично з дитинства. Вона поговорила з доктором біологічних наук, мікологом Миколою Придюком — ось його поради грибникам-початківцям.

Які взагалі бувають гриби?

Класифікацій грибів багато. Якщо питання про те, які гриби можна їсти, а які ні, є три групи: їстівні, умовно-їстівні та отруйні. Іноді до них додають ще неїстівні. В чому різниця?

Їстівні суто теоретично (це важливо) можна їсти без термічної обробки, тобто сирими. Умовно-їстівні спершу варять — не менш ніж 15 хвилин, а потім готують за рецептом. Неїстівні гриби не загрожують життю, але їсти їх з різних причин не варто: через різкий запах, неприємний смак або жорстку мʼякоть. Отруйні гриби не можна їсти ні за яких обставин — їм не допомагає термічна обробка, заморожування і сушіння.

Там повище було про «їсти сирими», хіба це стосується не лише печериць?

Ні, сирими в теорії і ідеальних умовах можна їсти багато грибів. Приміром, білі, польські, лисички, гливи і, як випливає з назви, сироїжки (всі ці гриби — нижче на фото), але навіщо? До того ж з останніми потрібно бути обережними — по-перше, недосвідчені грибники можуть сплутати їх із чимось отруйним, до прикладу, з блідою поганкою. По-друге, більшість видів сироїжок сильно гірчать і без варіння вони просто несмачні. Та й загалом смак більшості сирих грибів вам навряд чи сподобається. Хоча, приміром, в Італії з сирих білих грибів роблять салати і карпаччо. Гриби ріжуть дуже тонкими скибочками і заправляють оливковою олією, часником і лимонним соком. Це смачно і безпечно.

Але якщо білі, лисички, польські можна їсти сирими, чому в Україні їх варять і тільки потім смажать?

«Багато в чому це кулінарна традиція словʼян, — говорить міколог Микола Придюк. — В Україні не прийнято їсти сирі гриби, на Заході це нормально». Через такі різні підходи, приміром, народилася легенда про надзвичайно отруйний сатанинський гриб. Придюк розповідає, що в минулому в Європі його нерідко їли сирим, і люди часто труїлись. А якби його спершу варили, як це зараз роблять в деяких європейських країнах, де він визнаний умовно-їстівним, отруєнь можна було б уникнути. В Україні цей гриб зустрічається рідко, він занесений до «Червоної книги» і збирати його не можна.

Так варити чи не варити?

Навіть їстівні гриби варто варити перед приготуванням, якщо не впевнені, що зібрали їх в екологічно чистому місці. Тобто подалі від великих доріг, заводів і, звичайно, Чорнобиля. Гриби, як магніти, притягують і накопичують всі шкідливі речовини — важкі метали, пестициди, радіонукліди. Приміром, печериці і білі гриби поглинають ртуть, сироїжки збирають цинк і мідь. А радіонукліди акумулюють польські, сироїжки та маслюки. Тому так небезпечно збирати гриби в Чорнобильській зоні.

Щоб знизити кількість радіонуклідів, гриби варять від 15 хвилин до години і не менше ніж двічі зливають воду. З одного боку, це страхує від отруєнь, з іншого — вбиває смак грибів. В Україні, каже міколог Микола Придюк, доходять до абсурду: гриби кипʼятять багато разів і, коли в них не залишається ні смаку, ні запаху, в готові страви додають грибну приправу. Так, приміром, роблять у Полтавській області.

Гаразд, якщо перший раз у лісі, що брати, щоб напевно не померти і бажано — не отруїтися?

Перший раз до лісу краще йдіть із тим, хто давно знає відповідь на це питання і вижив після багатьох походів. Але ось вам базова універсальна порада: на старті збирайте виключно трубчасті гриби. Якщо простіше, ті гриби, в яких поверхня під капелюшком схожа на дуже дрібну губку. Це білі, різні види моховиків, підберезники і багато інших. Так, тут бувають винятки, приміром сатанинський гриб. Але, по-перше, його перед походом до лісу потрібно знати в обличчя, по-друге, він зустрічається рідко і головне — якщо добре його відварити, можливо, отруєння вдасться уникнути.

Добре, якщо під капелюшком дрібна губка — можна брати. А чим тоді можна отруїтися?

Найнебезпечніші отруйні гриби зустрічаються серед пластинчастих. Під капелюшком у них, як нескладно здогадатися, пластини, які сходяться до ніжки. Такі, як приміром, під капелюшком мухомора. Ви ж бачили капелюшок мухомора? Але, звичайно, не всі, пластинчасті небезпечні. Серед них, приміром, є їстівні сироїжки, рижики, гливи і лисички.

Bernard Spragg. NZ / Flickr

Які гриби точно потрібно вивчити перед походом до лісу?

Ті, що ростуть поблизу. Якщо збираєтеся в ліс зараз, зосередьтеся на білих, лисичках, різних видах моховиків (польський, до речі, — теж моховик), сироїжках і підберезниках. Усі вони смачні і безпечні.

Але найголовніше — вивчіть гриби, якими можна сильно отруїтися і померти. Деякі з них можна сплутати з їстівними і умовно-їстівними грибами. Ось коротка фотопамʼятка від нашого експерта.

Зліва — отруйна бліда поганка, справа — їстівна сироїжка зелена.

Кажуть, від мухоморів не вмирають. Їх навіть збирають і їдять.

Які саме? Мухомори — це ціла низка різних грибів. Бліда поганка, до прикладу, теж мухомор. Але йдеться, напевно, про червоний мухомор — найвідоміший символ отруйних грибів. І це незаслужено — червоний мухомор, якщо порівнювати його з деякими близькими родичами, великий гуманіст. По-перше, його ні з чим не сплутати. По-друге, токсини цього мухомора можна знешкодити, якщо довго його варити. Тому червоні мухомори іноді їдять, сушать, пʼють настоянки на їхній основі і взагалі вважають екзотичним делікатесом. Так робити не потрібно. Гриб отруйний (хоча вчені з цим сперечаються) і отруєння ним дуже неприємне — нудота, біль у животі, галюцинації, іноді судоми. Симптоми зʼявляються приблизно через 30—45 хвилин. Відразу варто викликати швидку, промити шлунок і пити багато рідини. Це універсальний рецепт при отруєнні будь-якими грибами.

А бліда поганка гірша за мухомор?

За червоний — так. Бліда поганка навіть у дуже малих дозах може вбити людину. Якщо ви новачок, не збирайте нічого навіть віддалено на неї схожого, тобто пластинчасті гриби білого і злегка зеленкуватого кольору. Зовсім нічого.

Одна з причин, чому бліда поганка така небезпечна — симптоми отруєння проявляються мінімум через 5—6 годин, а частіше через 12, добу або навіть дві. Весь цей час отрута поганки діє всередині організму і атакує шлунок, кишечник і печінку. Найчастіше люди помирають від токсичного гепатиту та гострої серцево-судинної недостатності. Більше заглиблюватися в цю тему не варто — ми домовилися не брати нічого схожого.

Правда, що як у корзину потрапить одна бліда поганка, всі гриби варто викинути?

Відповідає міколог Микола Придюк: «Ні, це міф», як і багато інших історій про отруйні гриби. Приміром, їх неможливо визначити, опустивши у відвар срібло або молоко . А ще отруйні гриби, всупереч поширеній думці, їдять і черви, і слимаки. Просто їхній метаболізм дуже відрізняється від людського, і отрута їм не страшна.

А чому гриби не радять давати дітям — їх більше шкода, ніж дорослих?

Комусь, напевно, так, але є і медичне пояснення. У грибах багато хітину. Він відповідає за жорсткість клітин і тому дуже погано перетравлюється організмом, особливо дитячим. Найбільше хітину в ніжках грибів, з них бажано знімати верхній шар, тобто не лінуватися і чистити. Грибами не варто зловживати не тільки дітям, а й дорослим з проблемами шлунково-кишкового тракту.

Не читай токсичні ЗМІ, надішли донат «Бабелю».

Читайте також:

Помітили помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter — ми виправимо