Посадка малини восени: правила догляду

Малину зазвичай вирощують у польових насадженнях для свіжого ринку. Вибравши сорти раннього, середнього і пізнього строків дозрівання, а для плодоношення у кінці сезону — ремонтантний, виробник може збирати врожай ягід безперервно з раннього літа до першого осіннього морозу.

Традиційні сорти малини відрізняються надійністю. Вони легко приживаються у різних ґрунтово-кліматичних умовах і щорічно дають безліч кореневих нащадків. Мінус їхній — це недостатня врожайність і слабка зимостійкість у зимовий період.

Посадка малини

Під час посадки малини необхідно готувати ділянку під неї з осені: очистити від бур’янів, скопати ґрунт на глибину штиха лопати з одночасним внесенням на кожен м² по 2–3 відра верхового торфу або перегною і по склянці суперфосфату.

Посадка малини проводиться восени за 2–3 тижні до замерзання ґрунту або навесні на початку чи в середині квітня. У сортів як традиційної, так і ремонтантної малини висота центрального пагона повинна бути близько 30 см, що дозволяє прискорити приживання і краще розвинути прикореневі пагони. Коренева шийка під час посадки повинна знаходитися на рівні поверхні землі, на супіщаних і піщаному ґрунтах допускається її заглиблення на 4–5 см.

Передусім для отримання високих урожаїв плантацію необхідно закладати тільки здоровим посадковим матеріалом, отриманим у спеціалізованих розплідниках, вік саджанця не має перевищувати 3–4 років. Якщо вони уражені шкідниками і хворобами, особливо вірусними, чекати високих урожаїв марно. У саджанця, який висаджують в ґрунт, має бути добре розвинена коренева система, діаметр пагона біля основи — не менше 5 мм, а його довжина — близько 20 см. Аби переконатися, що саджанець придатний для вирощування, перш ніж придбати, треба зрізати з нього одну бруньку і підтягнути на пагоні кору: вона з боку, що прилягає до деревини, має бути зеленою, а брунька не повинна бути сухою. Якщо у саджанця коренева система дещо підсохла, треба потримати її для набубнявіння перед посадкою упродовж 1–2 діб у воді зі стимулятором коренеутворення.

Саджанці ремонтантної малини опускають у яму і засипають родючим ґрунтом таким чином, щоб коренева шийка опинилася чітко врівень із поверхнею ділянки. На піщаних ґрунтах допустиме занурення шийки в ґрунт на 4 см. Після посадки саджанець поливають, а коли вода вбереться, ділянку землі навколо куща мульчують.

Малина починає плодоносити вже на наступний після посадки рік, а на другий — вступає у повне плодоношення. У перший рік вирощування саджанець може дати кілька ягід і один сильний відросток. На другий у кожної посадженої рослини виростають ще 3–5 пагонів. Наступного року на них малина дає повноцінний урожай.

Майже всі сорти малини самоплідні. Тому обираючи їх, необхідно орієнтуватися, щоб вони були морозо-, стійкими до уражень шкідниками та хворобами, мали різні терміни дозрівання. А от уже врожайність залежить тільки від фермера.

Пагони малини — дворічні, а коріння — багаторічні. Тому передусім у вирощуванні малини потрібно приділяти особливу увагу корінню, для якого найкраще підходить пухка зволожена земля. На глинястих, важких ґрунтах або з близькими ґрунтовими водами (1–1,2 м) малина рости не буде.

Комерційні насадження малини висаджують рядами для простоти управління і максимального виробництва. Вузькі і близько розташовані ряди дозволяють отримати високий урожай. Завжди варто враховувати схил, ерозію ґрунту і його дренаж, напрямок вітру, освітленість. Розташування рядів із півночі на південь дозволяє отримувати сонячне світло більш рівномірно, ніж східно-західне. Плоди за такої схеми посадки дозрівають більш-менш однаково. Ряди, схильні до дії вітрів, висихають швидше. Найкраще одразу пристосувати ширину міжрядь до ширини наявної техніки.

Коли для посадки застосовують V- або Т-шпалери, відстань між рядами необхідно зробити більшою, ніж за використання однорядної. Червона малина висаджується із відстанню 40–50 см у ряду, тому що зазвичай культура утворює багато пагонів.

Сорти, які не утворюють багато пагонів, наприклад жовті, можна розміщувати на відстані 40 см один від одного. Чорна малина не поширюється далеко від маточної рослини, і тому не заповнює ряди таким же чином, як червона. Тим не менш, досить простору необхідно для кожної рослини, тому що вони утворюють нові пагони з кореневої системи, а також сильні бічні гілки, коли обрізані належним чином. Висаджується чорна малина близько 70–80 см один від одного в межах ряду.

Будь-який сорт малини здатний дати рясний урожай, якщо дотримуватись простих, але обов’язкових заходів:

1. Обробляти землю, щоб вона була пухкою, у яку буде проникати повітря і вода з великою кількістю гумусу.

2. Вибирати сонячну ділянку для посадки, бо тінь лише зашкодить урожаю малині.

3. Не допускати пересихання ґрунту. Поливати необхідно не часто, але рясно. Заболочений ґрунт сильно шкодить малині, що призводить до загнивання коренів.

4. Не допускати загущення кущів.

5. На початку літа двічі-тричі обов’язково підгодувати малину гноєм у концентрації 1:10 або курячим послідом 1:20.

6. Внесення золи в середині літа сприяє збільшенню ягід у розмірі, поліпшуються смакові якості.

Визначити чисельність рослин, необхідних на гектар, можна шляхом підрахунку кількості саджанців у ряду, помножених на кількість рядів (виходячи з ширини міжрядь). Наприклад, класична ділянка розміром 1 га зі сторонами довжиною 100 м. Розглянемо загальноприйняту схему посадки малини в промислових насадженнях: 3 х 0,5 м. Звідси можна отримати 33 повних ряди по 200 рослин у кожному і 6600 рослин/га.

За траншейної посадки малинових кущів за 20–30 днів до посадки ґрунт звільняють від бур’яну, сухих гілок і сміття. Міжряддя бажано застелити плівкою або іншим водонепроникним матеріалом. Це значно зменшить кількість бур’янів у подальшому.

Траншейна посадка більш трудомістка, ніж у ями, але постачання кожного куща окремо поживними речовинами забезпечується краще. За 20–30 днів до висаджування траншеї необхідно заготовити.

Плантація звичайних сортів малини складається із дворічних плодоносних стебел та однорічних пагонів, що плодоноситимуть у наступному сезоні. При цьому вони взаємозатінюються і конкурують між собою за вологу, елементи живлення, а особливо за світло. Як результат — загальна продуктивність насадження падає, а якість отриманої продукції погіршує­ться через надмірний розвиток хвороб у листковій масі, що погано провітрюється. До того ж ускладнюється збір врожаю, що призводить до необхідності залучення більшої кількості трудових ресурсів та підвищення собівартості продукції.

Шпалера ж покращує світловий режим насадження, полегшує збір продукції, сприяє зменшенню хвороб через покращене вентилювання насадження та підвищує ефективність обприскування плантації пестицидами. В результаті поліпшується якість продукції. Під час фіксації плодоносних пагонів загальна урожайність збільшується у порівнянні з пагонами, що розміщуються вільно.

Найпростішою конструкцією, що забезпечує розміщення пагонів у вертикальному стані, є стовпчики, які через 10–12 м у ряду закопують на глибину 0,5 м, залишаючи над поверхнею ґрунту 1,40–1,50 м. Натягують 2 ряди дроту на висоті 1 і 1,5 м. Стебла підв’язують до дроту ранньою весною, а нові однорічні пагони — коли вони досягли відповідної висоти. Проте такий тип шпалери недостатньо ефективний, тому що не вирішується проблема конкурування молодих та плодоносних пагонів, частина листового апарату знаходиться у затінку, і ряди погано провітрюються. Тому останнім часом виробники переходять до використання більш ефективних типів шпалер.

Підживлення малини

Для нормального росту й плодоношення малина потребує велику кількість поживних речовин, які на плодоносній плантації слід вносити щороку. Малина позитивно реагує на внесення органічних, органо-мінеральних і повних мінеральних добрив у різних ґрунтово-кліматичних умовах. За однакового врожаю із ґрунту вона виносить уп’ятеро більше азоту, ніж інші ягоди, використовує багато калію, трохи менше фосфору. Малина характерна тим, що період інтенсивного споживання азоту, фосфору й калію з весни продовжується до кінця серпня, у вересні він раптово згасає, але при цьому процес засвоєння поживних речовин не припиняється. Значна потреба малини в елементах живлення пов’язана з тим, що вони використовую­ться не тільки на формування врожаю, а й на розвиток плодоносних стебел, які після збирання врожаю видаляють. Крім того, численні паростки надто виснажують ґрунт.

За належної підготовки ґрунту до промислової посадки насаджень малини його починають підживлювати на 3–4-й рік після садіння. Маточні ділянки підживлюють на другий рік вегетації лише мінеральними добривами, бо з внесенням органічних засмічується поле бур’янами. Залежно від ґрунтово-кліматичних умов і розвитку рослин дози добрив, які вносять на плодоносні плантації, змінюють.

Під час обрізання малини необхідно враховувати такі правила:

• обрізка проводиться щороку не менше 2 разів;
• найкращим часом для неї вважаються листопад-грудень, квітень;
• не варто обрізати верхівки стебел, саме з них починає­ться запліднення;
• обрізання гілок провадиться лише у разі, коли необхідно відтягнути період урожаю.

Видаляються тільки ті ділянки гілок і стебел, які засохли і замерзли за зиму. Обрізка цього типу робиться у квітні — період, коли ранні бруньки тільки починають з’являтися, розбухати, і досить легко знайти зіпсовані.

Найкращі сорти малини

Гордість — сорт великоплідної малини. Ягоди мають яскраву бархатисту поверхню. Вага однієї ягоди варіюється від 4 до 12 г. З одного куща можна зібрати до 5 кг плодів, які практично не обсипаються із гілок. Ягоди мають соковитий, солодкий смак із приємним ароматом. Сорт досить стійкий до основних грибкових захворювань і не схильний до ураження попелицями. У зимовий час рослину не потрібно вкривати, малина витримує і сильні морози (–30 ºС)

Золотий гігант — один із новітніх гібридів крупноплодової малини, має жовте забарвлення плодів. Кущі цього сорту виростають потужні, високі і прямі. Плоди великі, вага одного — 8–14 г, урожайність з одної рослини сягає до 8 кг. Плоди солодкі, соковиті і майже без кісточок. Цей вид малини стійкий до морозів, хвороб і шкідників.

Кумберленд — сорт середньопізньої малини, кущі якого мають ягоди червоного і темно-синього, майже чорного кольору, за зовнішнім виглядом нагадують ожину. Ягоди його невеликого розміру, вага однієї — в середньому 2 г, але з одного куща можна зібрати до 8 кг, причому плодоносить малина протягом усього літа. Плоди мають здатність довго не обсипатися із кущів, добре зберігаються у свіжому і замороженому вигляді. Кущі цього сорту мають гнучкі пагони, і з них можна формувати арки, що прикрашають сад. Сорт стійкий до сильних морозів, але боїться посухи.

Глен Файн — середньоранній сорт літньої малини шотландської селекції. Рослина середньої сили росту, формує високі, сильні пагони практично без колючок та з досить короткими міжвузлями. Ягода яскраво-червоного кольору, середнього розміру, конічної форми. Транспортабельність та лежкість добра. Сорт може використовуватись для ринку свіжої продукції та потреб промислової переробки. Придатний до механізованого збирання. Сорт має стійкість до європейської попелиці, що є переносником вірусних захворювань малини.

Фруатфрі — середньостиглий літній сорт малини (Швейцарія), який утворився у результаті схрещування сортів Отм Блісс та Туламін. Ягоди великого розміру, щільні та транспортабельні з подовженим періодом зберігання, яскраво-червоного кольору, темнішає після збирання. Ягоди легко знімаються із плодоложа, що підвищує ефективність ручного збору врожаю та дозволяє використовувати комбайновий збір. Сорт має сильну кореневу систему і вирізняється покращеною стійкістю до кореневих гнилей, практично не уражується хворобами стебла.

Ольга ВЛАСОВА, канд. с.-г. наук
Інститут захисту рослин НААН

Малина. Правила посадки малини для садівників

Малина – одна з найбільш ароматних і корисних ягід. На садових ділянках вона бажаний гість. Досить дотримуватися кількох простих правил по догляду за цією цар-ягодою, і вона віддячить щедрим урожаєм.

Підготовка ґрунту для малини

Розберемо докладніше всі етапи формування малиннику. Малина добре плодоносить на рівному, які не затіненому ділянці. Не бажано розміщувати малинник в низинах, місцях із застоєм води.

Посадочні ями необхідно підготувати заздалегідь. Якщо висадка саджанців планується навесні, то місце для посадки готується з осені.

Підготовка ґрунту для малини

Траншея, глибиною 50 см і шириною 40 см, наповнюється скошеною травою, дрібними гілочками. Ідеальним компонентом будуть стебла бобових, зернових культур. Можна додати деревну золу, попередньо змішавши її з річковим піском. Щоб прискорити дозрівання родючого шару, яму необхідно заповнити водою і вкрити шаром грунту.

Аналогічно, якщо висаджувати малину восени, яму потрібно почати готувати навесні або влітку.

Зверніть увагу!На одному місці малина добре плодоносить 5-7 років. Потім необхідно оновити малинник.

Багато садівники використовують так званий «повзучий метод». Тобто, на ділянці є кілька Малинников різного віку: молодий, середній (максимально плодоносний) і старий (на місці якого будуть формуватися нові посадки).

Вибір сорту

До вибору сорту малини треба підходити дуже серйозно.

Враховується районування, спосіб плодоношення (ремонтантний або річний), за термінами дозрівання (ранні, середні, пізні), за смаком (солодкі, з кислинкою, терпкі), за кольором плодів (червоні, чорні, жовті, помаранчеві).

• Якщо в зборі малини братимуть участь маленькі діти, то краще вибирати сорти без шипів.
• Якщо планується комерційне використання, необхідно враховувати стійкість до зберігання і транспортування.

Вибір сорту малини залежить від мети закладки малиннику: для домашнього вжитку для ягід або для продажу врожаю. Вдалий вибір сорту малини – важливий фактор успішності вирощування цієї культури.

Висадка саджанців малини в грунт

Саджанці краще вибирати в великих розплідниках або на спеціалізованих ярмарках. При купівлі у невідомих продавців є ймовірність отримати неякісний посадковий матеріал, який не відповідає назві сорт.

Коріння саджанця повинні бути добре розвинені, що не пересушені, без ознак гниття. Довжина корінців 10-15 см. Якщо саджанець продається із закритою кореневою системою, переконайтеся, що він був вирощений в ємності, а не прикопаний наспіх, перед продажем. Коріння повинні рівномірно заповнювати горщик і виступати через дренажні отвори.

Стебло теж повинен бути живим. Переконатися в цьому нескладно, досить зрізати секатором кілька міліметрів. Зріз повинен бути світлим. Якщо в місці зрізу – сухе, сіре дерево, найімовірніше, що саджанець вже загинув. Також на стеблі повинні бути присутніми, як мінімум, три свіжі нирки.

При транспортуванні саджанців бажано обернути коріння вологою тканиною, щоб не допустити пересихання.

Під час висадки в грунт, лопатою або сапкою робиться поглиблення в підготовленої траншеї, встановлюється, і розправляються все корінці. Потім зверху додаємо пухкий грунт, ущільнюємо, акуратно розрівнюємо, формуємо лунку для поливу. Ретельно поливаємо кожен кущик.

Висадка саджанців малини в грунт

Відстань між рослинами при цьому повинно бути не менше 0,5 м., А між траншеями – не менше 1 метра.

Щоб уникнути пересихання, мульчіруем грунт навколо саджанців. Необхідно також періодично проводити підгодівлю малинників настоєм з скошеної трави.

Малина починає плодоносити, як правило, на другий рік після висадки.